11 вересня 1896 р.,  в приміщенні «Робітничого Дому» (Пасаж Гаусмана), у Львові відбувся перший показ фільму за допомогою апарату вітаскоп, конструкції Томаса Едісона. Транслювали вісім рухомих картин – «Фехтувальники», «На бульварах», «Шотландський танець», «Зміїний танець», «Боксери», «Корабель на морі», «Сцена в домі божевільних», «Веселощі дітей в Тюїльрі». Першим сюжетним фільмом на львівську тематику вважається фільм невідомого автора «У львівській кав’ярні», який був вперше показаний у липні 1897 р.

Кінотеатри постійно починають функціонувати у місті з 1901 р., а саме з початком роботи у Львові представництва Віденської студії фільмів і фотографічних кліше “Уранія”, що діяла у пасажі Міколяша.

У Львові були два типи кінопрокату — невеликі камерні зали, де показували сюжетні й трюкові стрічки, а також великі кінозали — це були здебільшого концертні та театральні приміщення, які відвідувала інтелігенція й освічена молодь. Кінопокази також відбувались у залі філармонії, Новому театрі та “Колізеї” Торна. Репертуар переважно складався з освітніх, документальних і краєзнавчих стрічок, драм та комедій.