Постанова 1955 року «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві» для Львова одночасно відкрила шлях до використання нових світових тенденцій в архітектурі, яким був модернізм, проте, враховуючи політику тодішнього керівництва держави, одразу спричинила фактичну ліквідацію архітектурного факультету у Львівській політехніці.
Тільки за сприяння Івана Багенського у 1961 році було відновлення набір на спеціальність «Архітектура», що в результаті поклало початок створення нової школи архітектури. Її випускниками стала ціла плеяда львівських архітекторів, що в подальшому створила образ українського модернізму у Львові.
Розвиток промисловості і збільшення населення міста потребувало створення нових об’єктів інфраструктури, громадських та промислових будівель, нових корпусів навчальних закладів, будівництва цілих житлових масивів із суміжними об’єктами повсякденного обслуговування. Із 1956 р. і 1990-х років ці всі об’єкти зводились за модерністичними принципами, та становить майже третину всієї забудови міста.
Завершення використання модернізму як стилістики у львівський архітектурі припало на перші роки Незалежності України.